Конституція України

Конституція України в розділі ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» визначає норми, на яких розбудовується вся система нормативно-правових гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні, адже згідно ст. 8 «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй»

Основною гарантією свободи є невтручання у сферу її реалізації з боку держави та інщих суб’єктів. В Конституції України ст. 32 проголошує: «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди …».

Інші юридичні моживості людини і громадянина визначаються в Конституції через «право» – можливість конкретної поведінки, що гарантується певними юридичними засобами та формами, в тому числі через «право на свободу» (право на свободу, на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань тощо):

Ст.29. Кожна людина  має право на свободу та особисту недоторканість;

Ст. 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. (Тут  «свободу слід розуміти як соціологічну категорію, а право – як категорію юриспруденції»).

Ст. 26 Конституції України визначає: «Іноземці та особи без громадянства, що перебевають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами  чи міжнародними договорами України».

При формулюванні статей, що стосуються прав і свобод людини Конституція використовує терміни «кожний», «усі», «ніхто», «особа», «ті, хто». Таким чином, визначаються права і свободи людини як автономного індивіда, реалізація яких обумовлена передусім приватним інтересом і здійснюється за допомогою інститутів громадянського суспільства. До таких прав і свобод належать право на життя, на свободу, особисту недоторканність, на вільний розвиток своєї особистості, на свободу думки, свободу світогляду і віросповідання тощо:

ст. 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах;

ст. 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості;

ст. 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя;

ст. 28. Кожен має право на повагу до його гідності;

ст. 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність;

ст. 30. Кожному гарантується недоторканність житла;

ст. 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;

ст. 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України;

ст. 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом;

ст. 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;

ст. 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

Ст. 64 Конституції застерігає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, уточнюючи, що в умовах воєнного або надзвичайного стануможуть встановлюватись окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 49, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції.

 

 

 

 

Войти
Заказать звонок


© 2018 Law Experts. Все права защищены.